Видання Товариства Української Культури в Угорщині «Громада» народилося 1996 року у Будапешті з великої віри її засновників у те, що українське друковане слово має право існувати на угорських теренах і систематично сповіщати наших читачів про духовне і культурницьке життя визнаної законодавчо у 1993 році української національної меншини в Угорщині.
Спочатку народилася мрія. Відтак почав оформлятися задум. Потому визрівав цілком відчутний план із його покроковою реалізацією.
І, нарешті, україномовні читачі побачили на власні очі реальне втілення мрії маленької жменьки людей — Живе Українське Слово у друці!
Це був пробний номер часопису «Громада» наприкінці 1995 року, дуже схожий на домашній Самвидат, і друкувався він таки на домашньому принтері дуже обмеженим числом примірників. Але від того виглядав не менш амбітним і багатообіцяючим, адже до його випуску, окрім Ярослави Хортяні та Форраі Дьордь, була причетна онука Михайла Драгоманова, пані Наталія Драгоманова-Бартаї.
Її легендарний дід не побоявся возвістити себе Українцем у часи виходу валуєвського Емського указу (1876 рік) в уярмлений Російською імперією Україні. Він сам редагував і випускав на еміграції у Женеві український часопис «Громада». Тому порадившись із Головою ТУКУ пані Ярославою Хортяні, нове видання вирішили назвати на честь її духовної попередниці у Швейцарії.
«Громада» — український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався у Женеві Михайлом Драгомановим у 1878—1879 та 1882 роках (5 випусків). 1880 року збірник було реорганізовано у журнал, якого вийшло 2 номери.
«Громада» стала першим в історії української преси вільним, безцензурним виданням. Участь у виданні та розповсюдженні збірника брали Антін Ляхоцький (Кузьма), Сергій Подолинський, Остап Терлецький, Федір Вовк, Микола Зібер, Микола Ковалевський, Олександр Черепахін, Михайло Павлик та Іван Франко.
Друга «інкарнація» «Громади» у 1996 році мала і — сподіваємося! — матиме щасливішу долю за свою попередницю, тому що ми випускаємо наш журнал уже 28 років.
Але якщо хтось думає, що це нам було робити заіграшки, то ласкаво запрошую у невеличкий екскурс по історії нашого періодичного україно-угорськомовного дітища в Угорщині.
На самих початках у нас не було ні матеріальної бази, ні фінансово-технічних можливостей чи потуги здійснювати свою журналістсько-просвітницьку місію упродовж чверті століття. Ми не могли дозволити собі загадувати наперед на такий тривалий час, тому що жили від випуску до випуску. Ніколи не можна було стверджувати напевне, що наступна «Громада» побачить світ. Про довготривале планування журналу годі було й мріяти. Не вистачало кадрів, бракувало технічних засобів, дошкуляло хронічне безгрошів'я.
Розкол, що стався в українській меншині 2018 року, важким асфальтовим катком пройшовся і по нашому часопису...
Все це, звичайно, меншою мірою позначилося на якості змісту і форми журналу «Громада», хоча неприємний осад від цієї історії залишився у всіх надовго і дошкуляв за кожної ліпшої нагоди. Особливо коли ми довідувалися про затримку випуску чергового номеру журналу, тому що наші недруги у надрах Державного органу самоврядування українців Угорщини щоразу встромляли нам палиці в колеса, недофінансовуючи випуск видання... Хоча ми і в подальшому дбали про те, щоб наш читач отримував якісну, вивірену, правдиву інформацію у доброзичливому дусі та атмосфері довіри до українського слова. Отож мали бути дуже прискіпливими самі до себе у підготовці статей.
Хвалити Бога, «Громаду» читають і люблять. І не тільки в Угорщині, але й в Україні та в діаспорі. Свіжі примірники «Громади» після виходу у світ живуть своїм власним, сказати б, дуже цікавим і наповненим життям. Ми маємо силу-силенну захоплених відгуків про свою роботу. І це не тільки визнання фахового професіоналізму. Для успіху певної справи потрібні ще внутрішня інтуїція, бажання експериментувати і, найголовніше, віра в те, що ти робиш і любов до своєї справи. Тому що без любові навіть діти не народжуються! Ми також слідкуємо за тим, щоб на наших сторінках не було дешевого популізму, шароварщини, аби «Громада» не опускалася до рівня бульвару. Публікації повинні бути цікавими і змістовно глибокими. Це — наше творче кредо.
Зараз ми створили інтернет версію «Громади», яку від нас відібрали через розкол в українській спільноті. Будемо і надалі залучати до своїх лав юні обдарування, нових авторів, тому що немає меж досконалості. Хто не хоче змінюватися, нехай нарікає сам на себе. Ми направду радіємо з успіху нашого видання і тішимося, що полку наших вірних читачів із кожним роком прибуває, попри всі біди і негаразди, включно з пандемією. Сподіваємося, що ваша щира любов, дорогі читачі, до нинішньої «Громади» ще довго зігріватиме нас у подальших творчих пошуках і знахідках.
Шануймося!
Василь ПЛОСКІНА, головний редактор часопису «Громада»
Друга частина першої половини 2024 року була плідною на важливі події для української діаспори в Угорщині та за її межами.
У Бухаресті з 12 по 15 квітня відбувся саміт Світового Конгресу Українців, який зібрав понад 200 лідерів українських громад з 55 країн світу та 5 континентів. Учасники розробили та затвердили «Дорожню карту 2024 – 2027», що містить основні цілі та принципи, якими Світовий Конґрес Українців керуватиметься в роботі протягом наступних трьох років, зосереджуючись на трьох головних пріоритетах: перемога України, відбудова України та потужна українська спільнота.
Також 11 травня у Будапешті відбулася представницька Європейська конференція Світової Федерації Українських Жіночих Організацій на тему «Вимушена міграція української жінки: тенденції та перспективи». Обговорити проблеми сучасного стану жінок із України, вимушених переселенок у Європі, зібралися представниці 11 країн, у тому числі члени урядових структур України, громадсько-культурних та волонтерських організацій діаспори.
Про саміт СКУ у Бухаресті, про конференцію СФУЖО у Будапешті більш детально ви зможете ознайомитися на сторінках нашого часопису, а також прочитати і побачити багато цікавого та пізнавально матеріалу на різні актуальні теми.
Цього року Україна пережила вже другі роковини повномасштабної війни проти Росії. Два роки тому ми прокинулись в іншій реальності.
24 лютого 2024 року, в столиці Угорщині пройшла Велика хода солідарності.
На центральні вулиці Будапешта вийшло кілька тисяч учасників ходи, проспект Андраші наповнився жовто-блакитними кольорами та антивоєнними гаслами.
У першому номері журналу «Громада» ми, як завжди, розповідаємо про життя та діяльність нашого товариства у перші місяці 2024 року. І також подаємо до уваги читачів ще багато цікавих статей на різні актуальні теми.
Голодомор 1932–1933 років — одна з найжахливіших сторінок в історії України: історики справедливо порівнюють його з Голокостом євреїв у роки Другої світової війни.
У четвертому номері журналу «Громада» ви зможете дізнатися більше про найцікавіші моменти з життя української громади в Будапешті та за його межами в останні місяці 2023 року. Зокрема, йдеться про серію заходів, присвячених вшануванню 90-х роковин Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, про видання угорських українців на 28-му книжковому ярмарку у Будапешті, про прощу до Риму, про презентацію збірки «Народні пісні з голосу Лесі Українки», і багато інших подій, вартих вашої уваги.
Як завжди, ви також ознайомитеся з повідомленнями про важливі поточні події, актуальними інтервʼю, публіцистикою, статтями про історію України, та іншими цікавими темами.
24 серпня 2023 року ми відзначатимемо 32 річницю проголошення незалежності України. Сьогодні, як і багато століть поспіль, Україна виборює своє право на незалежність зброєю, тому це свято має дуже вагоме значення для всіх українців.
У третьому номері журналу «Громада» ми розповідаємо про найцікавіші факти про життя української громади в Угорщині за літні місяці 2023 року. Висвітлюємо візит до Будапешту Президента Світового Конгресу українців Павла Ґрода та інтервʼю з ним. А також подаємо до уваги читачів ще багато цікавих статей на різні актуальні теми.
Війна залишається глибоко у дитячих серцях. У XXI сторіччі в Україні росте покоління тих, хто народився під звуки кулеметів і вибухів мін та снарядів. Діти війни. У них свої таємниці, про які ми можемо лише здогадуватись. За свої 9, 10 чи 12 років вони вже прожили доросле життя.
У другому номері журналу «Громада» ви можете ознайомитися з тим, як живе українська громада в Угорщині. Також прочитаєте цікаві статті на актуальні теми.
Минув один рік опору України. Мітинг з приводу першої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну продемонстрував, що угорський народ підтримує Україну. А мер Будапешта Ґерґей Корачонь люб’язно погодився відповісти на кілька запитань часопису «Громада». Його невеличке інтервʼю ви можете прочитати в цьому номері. А ще багато цікавого і актуального від наших постійних авторів.
Україна у темряві. Внаслідок постійних обстрілів Росією українських енергетичних об'єктів Україна переживає блекаут. Але попри все українці демонструють, що можна продовжувати жити без світла і тепла, а також підтримують один одного в таких складних умовах. Адже вони нащадки українського філософа, поета і богослова Григорія Сковороди. Його 300-ліття наша громада урочисто вшановувала у Токаї.
Також ви ще можете дізнатися про яскравий калейдоскоп подій і фактів за останні місяці 2022 року з життя українців Угорщини і не тільки.
Після початку повномасштабного вторгнення Угорщина, за різними підрахунками, прийняла від 500 до 850 тис. українських біженців. Переважно це були мами з дітьми.
Інтервʼю з трьома українками різного віку та сфер діяльності, що обрали саме Угорщину країною для тимчасового прихистку можна прочитати в нашому номері. І ще багато цікавого та пізнавального.
Сто днів від початку війни. І весь цей час волонтери працювали так, щоб потребуючі мали змогу одержати підтримку у вигляді гуманітарної, фінансової, психологічної й духовної допомоги. Хочемо висловити свою вдячність кожній людині, кожній організації, які долучились» до надзвичайно важливої місії Об'єднання Українських Волонтерів Угорщини.
Про роботу волонтерів, про українське кіновиробництво і ще багато нового і актуального ви можете прочитати в нашому другому випуску журналу «Громада».
З 24 лютого Росія розпочала повномасштабне вторгнення по всій довжині спільного кордону, від Луганська до Чернігова, а також із території Білорусії й окупованого Криму. Російські війська завдають авіаударів по ключових об'єктах військової та цивільної інфраструктури. Руйнують аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи, шпиталі, пологові лікарні та цілі міста і села України. Вбивають мирне населення. Завдають збитків Україні на трильйони гривень.
У першому номері часопису «Громада» ви можете ознайомитися зі зверненням Глави Української греко-католицької церкви Святославом Шевчуком до українського народу.
Цей рік видався багатим на ювілейні дати. Товариству Української Культури в Угорщині виповнилося 30 років. А виданню Товариства Української Культури в Угорщині «Громада» 25 років!
Наш часопис народився у далекому 1996 році у Будапешті. Про історію створення видання та про його нелегкий шлях ми розповідаємо у цьому номері. А ще ви можете ознайомитися з тим, як живе українська громада в Угорщині. Також прочитаєте цікаві статті та інтервʼю на актуальні та цікаві теми.
Цього року ми всі разом відзначаємо дуже важливі ювілейні дати: 30-річчя відновлення Незалежності України, 30-річчя Товариства української культури в Угорщині. І як подарунок всім нам у такий ювілейний рік, Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав Шевчук, перебуваючи на 52 Міжнародному Євхаристійному конгресі в Будапешті й на цьогорічній зустрічі єпископів Східних Католицьких Церков Європи, здійснив душпастирські відвідини української громади в Будапешті.
Інтервʼю з главою УГКЦ, про Його візит та ще багато всього цікавого ви зможете прочитати у нашому номері.